4

Тільки за допомогою ПЛеМКНИГ ми можемо провадити розумний добір
тварин, тим більш мати ГОМОЗИГОТНИХ тварин в потрібних напрямках їхньої

продукції.

Нам ще дуже мало відомі закони, яким підлягае спадковість тих чи
инших ознак, особливо коли їх де кільки як це й трапляється серед с.-г.
тварин. Коли ми хочемо впевнитись в ГОМОЗИГОТНОСТИ тварин, нам неминуче
потрібно вивчати їх в дуже великій кількости й на протязі довгого
часу, а це, зрозуміло, краще й легче проробити тільки за допомогою

племкниг.

Це зтвердження ще більше підкреслимо, коли згадаємо, що досліди над
вивчанням спадковости майже не під силу більшості наукових установ, що
всдуть працю в цім напрямку, через велику ускладненість цих дослідів.

Коли під час реєстрації тварин, відмічається не тільки „педигри“, а ще”
й їхні корисні властивості, то в такому разі племкниги будуть могутнім зна-
ряддям для поліпшення тварин у сільськім господарстві.

Комерційний бік теж має вагу, бо за тварин, заведених до племкниги
дорожче платять і, таким чином, збільшується прибуток в господарстві,
а покупець має більше гарантії, що придбає дійсно крашу тварину.

Найстарішу племінну книгу було утворено в Англії для великої рогатої
худоби (шортгорнів) року 1822-го. Вона обійшла тільки райони росповсюд-
ження цього скоту в одній країні будь яких напрямків продукції й тільки
в 1915 році відокремлено племінну книгу молочних шортгорнів (Dairy
Shorthorns).

За колишньою практикою Німеччини здавалось можливим заводити до
племкниги тварин не тільки різних рас, а навіть і різних видів Так, бачимо
в відомій книзі Затегаста року 1868-го записувано коней, велику рогату
худобу, вівці й свині всіх порід.

Таку думку незабаром було залишено:

В Англії теж, до останнього часу, „національна асоціяція свинарів“ вида-
вала одну племінну книгу для великої, середньої б1лої й темворсів з окремими
тільки відділами.

Останніми часами Н1меччина, Данія, Франція й инші держави ведуть
племкниги виключно для одніеї породи.

Правдивість тої чи иншої методи залежить від завдання, яке ставить
собі племкнига.

Коли тільки реєструється тварин відомого якогось походження, то уілком.
однаково скільки порід і майже видів буде об‘єктами племкниги. Має значіння
тільки кількість тварин.

Зовсім инша річ, коли до племкниги, крім педигри, буде дописані
екстер‘єр, господарсько-користні ознаки, племінна здатність та инше й за
цими даними ведеться селекцію тварин в будь якому напрямку.

В такому разі, очевидячки, неможливо вести збірну племінну книгу, хоч
би з тих міркувань, що персонально дуже важко підшукати людей достатньою
мірою обізнаних не тільки на тваринах різної породи, а навіть різних
видів.

На нашу думку, неодмінною умовою того, щоб тварину було записано
до племкниги, є огляд її на місці в господарстві; не задовольняючись тільки
відомим походженням.
4